Знов намисто одягла
Червона калина,
Грона соком налилися
В них - сонця краплина
Цвітом квітне навесні,
В осінь- плодоносить,
Вмиє кетяги в росі,
Та в гості запросить
Навесні в фаті стояла,
А тепер - в хустині,
Із давніх давен росте
У нас, в Україні.
Будьте вдячні калиноньці
За плоди цілющі,
З них чаї, узвари, морси,
Вітамінно багатющі.
Людмила Коваль
2025 рік
Ой на Івана,та на Купала, Сяє уся ніч,бо вона-жива, Манить миттю-цвітом Папороть в ліси...
Серед ніжних трав стрибає Коник-стрибунець, Не хвалько і не спортсмен він Просто-молодець...
Старі верби полоскали Свої віти в річці, Тут і містечко знайдеться Молодій смерічці...
Поховались під листочки Дуже хитрі огірочки. А як дощик їх полив, Ну, неначе справді вмив...
Ой, калюженько блискуча Маєш мілку глибину, А як гляну я на тебе То, здається, потону...
Було давненько це, не нині, Можливо, й бджілки були сині Медок збирали навесні І працювали ...
Як червоні маки влітку Розквітають на полях, Я милуюсь тим видінням В зачарованих очах...
0 Коментарів