Живу в колисці християнства
Я на святій своїй землі
Птахи пісень мені співають
Радіють діточки малі.

Земля моя ,святою зветься,
Вже не десяток поколінь
Скропити кров’ю й потоптати
Вже тут були кому не лінь.

Та славні наші козаченьки
Не віддали земельки-неньки
І говорили чужим людям :
«Земля ця вашою не буде.»

А нині, знову ці слова
Хай чує русич-голова,
Її ми в силі захистити
Нікого в крові не топити.

Дорослі й діти можуть встати,
Щоб Україну захищати,
В цього народу дух ще є,
А сили Бог нам всім дає.

Живу в колисці християнства
Я на святій землі своїй,
Хай діточки пісень співають
І завжди мир панує в ній.

Людмила Коваль