Багато українців розїхалося по світу в пошуках кращого життя. На цю тематику у мене народився вірш про Україну :

Полетіть раніш цьогоріч
У вирій лелеки,
Й закурличте українцям
В чужині далекій.

Що чека на них Вкраїна
Їх рідная хата,
І жива, та дуже сива
Старенькая мати.

Що не спить чомусь спокійно
Волошкове небо,
І червоні маки в полі
Чекають на тебе.

Голубенькі незабудки,
Мальви та ромашки
З усіх боків виглядають
Чи не їдуть Сашки,
Олі ,Петри та Степани
З’їсти свіжої сметани.

Обіцяють біля річки
Верби погойдати,
Ліс щедротами своїми
Щедро пригощати.
Всі поля ,садки й городи
Щедро вродять із нагоди.

Поверніться українці
Додому скоріше,
Привезіть з далеких далей
Може щось мудріше.

Підкажіть ,як рідну землю
Свою врятувати,
Щоб наступним поколінням
Мир та щастя мати.

Людмила Коваль