Панує всюди доброта
В зелененькій травинці
В веселці й дощику вона
У сонечку й травинці

У білокорих берізок
У їх сережках й листі
Ти придивись, ще є вона
В калиновім намисті

Й поміж людей є доброта
Та так її замало
Чи загубилась десь вона?
Чи вітром поламало?

Мов квіти в лузі, хай добро
Поміж людей розквітне,
А усмішка із їх вуст
Повік нехай не зникне.

Людмила Коваль