Ой, Покровонько, Покрово,
Рік минув — ти знов прийшла,
Трохи листя взолотила,
Дня ще трохи підкрала.
Розстеляєшся по світу
Може, сніженьком з дощем,
Теплим сонечком чаруєш
Й накриваєш ще плащем.
Покриваєш землю листям
Шарудливим, золотим,
Квіти в пучок збираєш
І тікаєш тихо з ним.
Ой, Покровонько, Покрово,
Дай нам, Боже, не тужити,
Покрий нас таким покровом
В світі злагоди щоб жити.
Людмила Коваль,
2025 рік
0 Коментарів